досвід

Опис досвіду роботи вчителя математики

Педь Наталі Василівни з теми:

«Мотиваційний компонент як засіб підвищення результативності навчання на уроках математики в умовах реформування шкільної освіти»

  

Вступ

Національна доктрина ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення і саморозвитку

В Концепції загальної середньої освіти пріоритети у навчанні математики надаються формуванню в учнів уявлення про сутність математичних знань, ознайомлення їх з ідеями і методами математики, їх роллю у пізнанні і перетворенні дійсності, забезпеченню оволодіння системою математичних знань і вмінь, які мають передусім загальноосвітнє спрямування, а також необхідні для успішного вивчення інших освітніх галузь.

Однією з найнеобхідніших умов виховання людини відкритого суспільства є розвиток її унікальності та індивідуальності. Реалізація цього неможлива без правильної мотивації навчання та розвитку інтересу до нього. Навчальний процес – це не тільки процес засвоєння знань, оволодіння вміннями й навичками, але й процес виховання особистості кожного учня, розвитку його суспільно-соціальної й творчої активності.

Навчальний процес є одним з видів діяльності учнів.

Актуальність та перспективність

Практика та досвід організації діяльності з учнями доводить, що в багатьох з них занижена мотивація навчання ( додаток № 1) Досягнення високих результатів відбувається тоді, коли забезпечується узгодженість між діяльністю вчителя і учня, тобто коли цілеспрямовані зусилля вчителя збігаються з власними зусиллями учня у навчанні. 

Оновлення змісту освіти, Державний стандарт загальної середньої освіти, галузь «Математика» та нові завдання які стоять перед вчителем – формування у школярів прийомів самостійного отримання знань і розвитку активної життєвої позиції роблять тему формування позитивної мотивації до навчання однією з центральних проблем сучасної школи

Мотивація навчальної діяльності не тільки забезпечує високу ефективність цій діяльності, але й має моральний аспект: у кінцевому результаті вона виступає як реалізація потреби бути особистістю.

Всупереч народному прислів’ю „ Можна привести коня до води, але не  можна  змусити його напитися”, учитель повинен не тільки привести учня до джерела  знань, а й організувати  роботу так, щоб учень захотів сам узяти ці знання.

Учні в кожен момент навчальної діяльності перебувають під одночасним впливом цілого комплексу мотивів (домінантними, підпорядкованими, усвідомленими, чи неусвідомленими) Серед мотивів, що спонукають навчатися, психологічно найвагомішими є потяг до знань та інтерес до процесу їх набуття.

( додаток № 2) Традиційна українська школа розглядає кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі цієї діяльності і в майбутньому став компетентною особистістю, він повинен мати потужні джерела мотивації до навчання. Теорія мотивації випливає з необхідності будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалася на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, мала на меті пробуджувати і розвивати в ній здібності й нахили. Тому основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати

                   Науково – теоретичне обґрунтування проблеми

                   Об’єкт дослідження –  формування стійкої навчальної мотивації          діяльністю учнів на уроках математики.

                   Предмет дослідження –  форми організації навчальної діяльності учнів на          уроках математики.

                   Мета дослідження – визначити засади формування мотивації творчою          діяльністю учнів на уроках математики.

Мотивація відіграє важливу роль у навчально-творчій діяльності. Л.Виготський вважає, що «думка народжується не з іншої думки, а з мотивуючої сфери нашої свідомості», остання захоплює всі сфери: і інтереси, і потреби, і емоції, і афекти [2, 379].

Мотив –  те, що «спонукає людину до діяльності та надає цій діяльності осмислення» [4, 83].

Мотив – «внутрішній чинник діяльності, усвідомлена бажана мета» [1, 30].

Сформувати в учня мотиваційну сферу – означає виробити в нього систему цінностей, виховати потребу в суспільно-корисній діяльності, в набутті нових знань та вмінь, розкрити особистісний смисл учіння, коли учень усвідомлює не тільки об’єктивне, а й суб’єктивне значення цього процесу, тобто він усвідомлює, як учіння допоможе йому визначити своє місце в житті суспільства і досягнути суспільно-корисних цілей [6, 67].

На думку І.Малафіїка, мотиви характеризують тенденції, спрямованість діяльності людини, її ставлення до тієї чи іншої справи, життєву значущість справи для неї. Від мотивів навчальної діяльності залежить, чим є для школяра сама навчальна діяльність, «що він засвоює, що бере з неї» [4, 84]. Науковець І.Малафіїк наголошує, що вирішальна роль у формуванні позитивного ставлення до навчання належить навчальному процесові, його змісту, методам, усій організації як індивідуальної, так і колективної навчальної діяльності учнів. Ми поділяємо такі думки автора та вважаємо, що саме від особистості вчителя (викладача), його професіоналізму, творчості та любові до дітей залежить успіх навчально-виховного процесу, а, отже, і вироблення в учнів стійкої та позитивної мотивації до навчання.

Науковець Г. Бевз наголошує на важливості формування дієвих мотивів учіння при вивченні математики. В.Шадріков вважав, що задоволення від навчальної діяльності зростає по мірі ускладнення предмета, збільшення в ньому долі творчих компонентів, що дозволяють учневі проявляти особистісну ініціативу, реалізовувати багаж знань та вмінь.

Новизна та оригінальність

     

              Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у комплексному застосуванні

         традиційних та мультимедійних технологій, які забезпечують набуття учнями  не

         тільки глибоких та міцних знань, а й вміння розвивати інтелектуальні, творчі

         здібності, самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами

         інформації. Цікаві форми та методи роботи підвищують пізнавальну активність   

        та сприяють підвищенню позитивної навчальної мотивації до вивчення    

       математики, а як наслідок підвищуються показники навченості учнів з предмету.

        В роботі висвітлені міжпредметні зв’язки, використання засобів інформаційних технологій з метою реалізації дидактичних принципів – наочності та доступності. Наведено приклади комп’ютерних ігор, які застосовуються в навчальних цілях, різнорівневі навчальні завдання з метою індивідуалізації. Також наведено  практичні методи стимулювання мотивації до навчання, формування математичної компетентності та інші форми роботи з учнями під час уроків математики для активізації пізнавальної діяльності.

     Компонентами математичної компетентності, як і будь якої іншої, є:

►  мотиваційний – внутрішня мотивація, інтерес;

►  змістовний – комплекс математичних знань, умінь та навичок;

►  дійовий – навички навчальної праці (самостійність, самооцінка, самоконтроль).

Природа компетентності така, що вона може проявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистої зацікавленості в даному виді діяльності.

ü Формування мотиваційного компонента

здійснюється через:

►  забезпечення позитивного ставлення учнів до математичної діяльності;

►  виховання пізнавального інтересу;

►  пізнавальну самостійність та активність.

ü Формування змістового компоненту

математичної компетентності здійснюється на основі індивідуально диференційованого підходу.

ü Формуючи дійовий компонент математичної компетентності,

необхідно створити для учнів оптимальні умови для поступового переходу від дій під керівництвом учителя до самостійних, даючи їм змогу самим шукати шлях розв’язання пізнавальних та практичних завдань.

Формуванню життєвих компетентностей (саморозвитку і самоосвіти) сприяє залучення учнів до:

►  виконання творчих завдань, написання наукових робіт, участь в інтелектуальних змаганнях (турнірах, олімпіадах, конкурсах);

►  відвідування факультативних занять;

►  практикування диференційованих домашніх завдань та прийомів випереджувального навчання (розширення галузі знань предмета, просування до вищого рівня засвоєння знань з теми);

►  формування загальнонавчальних умінь.

              Інтерес – це активна пізнавальна спрямованість, пов’язана з позитивно  

        емоційно забарвленим відношенням до вивчення предмета, з радістю пізнання,

        подолання труднощів, з усвідомленням успіху, із самовираженням і утверджен-

        ням особистості, що розвивається. «Необхідно не розважати, а захоплювати

        математикою».

     Учні мають усвідомлювати, що матеріал, який вивчається на уроках математики, знадобиться їм не лише для розвитку їхньої загальної культури, але й безпосередньо у практичній діяльності. «Навіть той, хто не пов’язує своє майбутнє з математикою, повинен розуміти, що без знання даного матеріалу він не зможе отримати атестат зрілості і продовжити навчання у вищому навчальному закладі». Такий інтерес формується в учнів за допомогою втілення наступних форм робіт з учнями ( додаток № 3)

      Мотивація навчання математиці – це система пізнавальних мотивів, тобто сукупність, комплекс усіх спонукань до знань, допитливості, пізнавальної потреби, навчальної діяльності, зацікавленості до наукового пізнання та пошуку істини.

             Задоволення від навчальної діяльності зростає по мірі ускладнення предмета,  

      збільшення в ньому долі творчих компонентів, що дозволяють учневі проявляти

      особистісну ініціативу, реалізовувати багаж знань та вмінь. По мірі зростання

      навчальної майстерності учень починає бачити шляхи самовираження, самоактуа-

      лізації в діяльності. Завдяки застосуванню наступних методів стимулювання

      мотивації значно підвищується пізнавальна діяльність учнів на уроках та підви-

      щується якість знань ( додаток № 4)

       На формування мотивів учіння впливає стиль педагогічної діяльності вчителя, різні стилі формують різні мотиви. Так авторитарний стиль формує «зовнішню» (екстринсивну) мотивацію учіння, мотив «уникнення невдач», затримує формування «внутрішньої» (інтрисивної) мотивації. Демократичний стиль педагога, навпаки, сприяє інтрисивній мотивації; а ліберальний стиль знижує мотивацію учіння і формує мотив «надії на успіх» [3, 264].

       Також на формування мотивації учіння позитивно впливає, застосований вчителем, метод мотивації. Метод мотивації – це такий спосіб навчання, за допомогою якого вчитель формує або активізує в учнів дієві мотиви учіння, переконує їх у тому, що все, що пояснюється, є корисним і навіть необхідним для учнів. [1, 30]. Під час викладу тієї чи іншої теми метод мотивації передбачає пояснення, для чого вона потрібна.

Також засобом формування мотивації учіння є використання інформаційних технологій. Адже саме завдяки останнім можна продемонструвати в наочний спосіб використання тих чи інших математичних знань на практиці, в практичній діяльності.

Для формування позитивної мотивації та стійкого інтересу до вивчення предметів математичного циклу необхідна:

1. Реалізація зв’язку математики з життям, з іншими науками. Здійснювалось розв’язанням завдань з повсякденного життя (для прикладу, з теми «Розв’язування задач за допомогою відсотків» - задачі економічного спрямування); роз’яснення, де яким чином можна застосувати певне математичне знання, яке вивчається, до іншої галузі, науки ( додаток № 5)

2. Використання засобів інформаційних технологій з метою реалізації дидактичних принципів – наочності та доступності ( додаток № 6)

3. Комп’ютерні ігри навчального характеру з математики ( додаток № 7)

4. Створення різнорівневих навчальних завдань з метою індивідуалізації для того, щоб кожен учень отримував посильні завдання. Комплекс завдань для кожної групи учнів містив додаткові завдання, які ми назвали «на виріст» (завдання, на порядок складніші від рівня, на якому знаходиться учень на даному етапі) з метою розвитку окремих компонентів математичних здібностей, вміння застосовувати знання, вміння та навички в «незнайомих» ситуаціях, генерувати ідеї щодо розв’язання ( додаток № 8)

5. Використання різноманітних методів похвали та заохочення (оцінка як стимул, з досвіду роботи вчителем математики – позитивним стимулом є наклейки, цукерки та ін., які учень отримує після уроку за результатами своєї навчальної діяльності).

6. Демократичний стиль спілкування «учитель-учень».

                   Практична значущість досвіду

     Запропонований практичний навчальний матеріал,  трансформується цікаво, а

       його подача здійснюється в незвичайній формі. Для активізації пізнавальної

      діяльності та формування стійкої мотивації  використовуються нестандартні

      прийоми та форми, методи навчання ( додатки 9,10). В досвіді здійснена вибірка   

      цікавих логічних математичних завдань, головоломок, розроблено презентації   

      тощо. Все це залучає учня в активну співпрацю з учителем на уроці, будить   

      допитливість і заохочує його  до перших самостійним відкриттям.  Цікаві завдання     

      сприяють формуванню  гнучкості розуму, звільненню мислення від шаблонів, вони   

      спонукають учнів до подальшої роботи, пошуку нових знань, роботи з іншими

      джерелами інформації.

Результативність. Можливість творчого наслідування досвіду.

        Застосовуючи міжпредметні зв’язки, засоби інформаційних технологій,  комп’ютерні  ігри, різнорівневі навчальні завдання з метою індивідуалізації. Та висвітлені в роботі практичні методи стимулювання мотивації до навчання, формування математичної компетентності та інші форми роботи з учнями під час уроків математики рівень навчальних досягнень учнів підвищився ( додаток № 11)

                Досвід роботи дозволяє розвивати й удосконалювати особисту практику 

     вчителів математики, підбирати оптимальний зміст завдань з позиції особистих

     запитів учнів і норм навчальної програми, модернізує процес навчання на 

     сучасному етапі. Практична цінність дослідження полягає в тому, що матеріали

     можуть використовуватися у викладанні курсу математика  іншими вчителями, а

    практичні розробки допомагають полегшити підготовку до уроків.

Шановні колеги!

У стінах школи виростають ті, хто буде створювати майбутнє і в наших руках зробити це майбутнє прекрасним

Підраховано, що  за час своєї професійної діяльності учитель дає, в середньому,  більше 25 тисяч уроків. Ці уроки повинні бути добре  підготовлені, повинні сприяти розвитку учнів, виховувати потребу і здатність до навчання упродовж всього життя.

          Крім того, кожен урок  повинен в той же час приносити успіх учителю, доставляти йому почуття радості, задоволення своєю професією.

         Для  вчителя кожен урок  - це важка робота, яка потребує 45 хвилин концентрації уваги і великого напруження.

         Тому ми вам всім зичимо здоров’я, терпіння, здатності до постійного вдосконалення, професійного зростання.

Література:

1.Бевз Г.П. Методи навчання математики. – К.: Генеза, 2010. – 116 с.

2. Виготский Л.С. Избранные психологические исследования. – М.: АПН СССР, 1956. – 379 с.

3. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2003. – 512 с.

4. Малафіїк І.В. Дидактика. Навчальний посібник для студентів та вчителів. – Рівне: РДГУ, 2004. – 470 с.

5. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. – М., 1990. – 254 с.

6. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьтеризации обучения. – М.: Педагогика, 1988. – 192 с.,

7. Метельский Н.В. Дидактика математики. – Минск: Изд-во БГУ им. В.И.Ленина, 1982. – 256 с.

8. Шадриков В.Д. Введение в психологию: мотивация поведения . – М.: Логос, 2001. – 136 с.

Мотиви навчання - це джерело мислення

Додаток № 2

                      Основні навчальні мотиви

( за М.В. Матюгіною)

Групи мотивів	Характеристика мотиву	Форми виявлення	Мета навчання	Характер учіння
Зовнішні	Є засобом для задоволення інших, не навчальних потреб чи досягнення інших цілей	Покарання, погроза, вимога, матеріальне заохочення чи винагорода тиск групи, очікування можливих (не)гараздів тощо	Байдужа чи неприваблива; знання та вміння є засобом досягнення інших основних цілей (уникання неприємного, досягнення особистих успіхів, кар’єри, задоволення честолюбства)	Примусове
Внутрішні	Стимулюють людину до учіння як до власної мети	Зацікавленість у знаннях, допитливість, прагнення підвищити свій культурний та професійний рівень, потреба в активній та новій інформації, тобто наявність пізнавального інтересу	Особистісно значуща; учіння є самоцінною метою  (учні отримують задоволення як від процесу, так і від результату учіння: пізнання нового, набуття ЗУН. На старших вікових етапах (починаючи з підліткового віку) – саморозвиток особистості	Добровільне

Додаток № 3

Форми роботи з учнями:

казки

►  реферати

►  брейн-ринги

►  кросворди

►  тести

►  математичний бій

►  КВК

Тести

1.     Піфагор народився на острові

►  Кіпр

►  Сахалін

►  Гренландія

2.     Батьком Піфагора був

►  Тато Карло

►  Мнесарх

►  Фалес

►  Гомер

3.Помер Піфагор через

►  Хворобу

►  Самовбивство

►  Нещасний випадок

4.Як називалося братство Піфагора

►  Тамплієри

►  Чорний кіт

►  Піфагорійці

Додаток № 4

Методи стимулювання й мотивації до навчання математики в учнів:

►  Використання ефекту подиву.

►  Створення проблемної ситуації.

►  Евристична бесіда.

►  Використання аналогії, порівняння, протиставлення.

►  Створення ситуації зацікавленості.

►  Пізнавальні ігри.

►  Використання навчальних дискусій.

►  Створення ситуації вільного вибору учнями навчального завдання.

►  Створення емоційно-моральних переживань.

►  Створення ситуації захопленості.

►  Використання методу аналізу життєвих ситуацій.

►  Створення на уроці ситуації успіху.

►  Використання наочності.

►  Формування в учнів мотивів обов’язку і відповідальності у навчанні.

►  Використання історичного матеріалу.

►  Застосування нового математичного факту.

►  Використання методу доцільних задач.

►  Використання спостережень, наслідування, виміру, експерименту.

►  Використання відкритої інформації на уроках математики.

►  Використання практичних задач.

►  Створення на уроці ситуації успіху.

►  Використання наочності.

Формування в учнів мотивів обов’язку і відповідальності у навчанні

Додаток 7

ЗА і ПРОТИ використання ІКТ на уроках математики

Застосування комп'ютерної техніки робить традиційні уроки математики яскравими, насиченими. На цих уроках кожен учень працює активно, в учнів розвивається допитливість, пізнавальний інтерес. Комп'ютер дозволяє підсилити мотивацію навчання шляхом активного діалогу учня з комп'ютером, розмаїтістю й барвистістю інформації (текст + звук + колір + анімація), шляхом орієнтації навчання на успіх (дозволяє довести рішення будь-якого завдання, опираючись на необхідну підказку), використовуючи ігрову форму спілкування людини з машиною й, що важливо, витримкою, спокоєм і «дружністю» машини стосовно учня.

Використання ІКТ у навчальному процесі має на меті підвищення якості освіти - однієї з насущних проблем для сучасного суспільства.

Застосування ІКТ дозволяє в значній мірі просунутися в досягненні зазначеної мети, бо базується на даних фізіології людини: у пам'яті людини залишається 1/4 частина почутого матеріалу, 1/3 частина побаченого, 1/2 частина побаченого й почутого матеріалу.

Процес організації навчання школярів з використанням ІКТ дозволяє:

§     зробити навчання цікавим, з одного боку, за рахунок новизни й незвичайності такої форми роботи для учнів, а з іншої, зробити його захоплюючим і яскравим, різноманітним за формою за рахунок використання мультимедійних можливостей сучасних комп'ютерів; (Активізація пізнавальної діяльності учнів)

§     ефективно вирішувати проблему наочності навчання, розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більше зрозумілим і доступним для учнів; (Візуалізація навчального матеріалу)

§     індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності різнорівневих завдань, за рахунок занурення й засвоєння навчального матеріалу в індивідуальному темпі, самостійно, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає в учнів позитивні емоції й формує позитивні навчальні мотиви; (Індивідуалізація процесу навчання )

§     здійснювати моніторингові відстеження якості засвоєння учнями навчального матеріалу з метою своєчасного коригування процесу вивчення певної теми; (Здійснювати моніторингові відстеження процесу вивчення певної теми)

§     створити комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, тому що комп'ютер дозволяє фіксувати результати (у т.ч. без виставляння оцінки), коректно реагує на помилки; самостійно аналізувати й виправляти допущені помилки, коректувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв'язку, у результаті чого вдосконалюються навички; (Комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, самоконтроль)

§     здійснювати самостійну учбово-дослідницьку діяльність (моделювання, метод проектів, розробка презентацій, публікацій і т.д.), розвиваючи тим самим у школярів творчу активність. (Розвиток творчої активності школярів)

§     використовувати бібліотеки навчального електронного приладдя: підручники, енциклопедії, довідники, словники, методичні посібники, ППЗ до підручників, відеофрагменти, презентації (динамічний плакат, анімація викладення нового матеріалу, практичне застосування навчального матеріалу,  математичний диктант і його перевірка, тести, математична гра, план уроку та інше), тренажери, тести, інструментальні середовища, тематичні комп'ютерні ігри тощо; (Створення і використання бібліотеки навчального електронного приладдя)

§     використовувати інформаційну базу глобальної мережі Інтернету та локальної шкільної  мережі, реалізувати мережну взаємодію в локальній та глобальній мережі Інтернет; (Використання інформаційної бази глобальної мережі Інтернету та локальної шкільної  мережі, мережна взаємодія учасників НВП)

§     реалізувати входження учня у реальний світ дорослих, у виробничу діяльність людини сучасного інформаційного цифрового суспільства в процесі роботи учня й учителя з використанням комп'ютерних технологій.

ПРОТИ

Однак, на сьогодні, наявні проблеми використання ІКТ при вивченні математики.

§     В кабінеті математики може бути встановлено один комп’ютер, який (при наявності проектора та екрану) можна використовувати лише для демонстрації навчального матеріалу під час уроку та підготовки вчителем матеріалів до уроків. Недостатній рівень забезпечення НВП комп’ютерною технікою.

§     Існують ускладнення організаційного і технічного плану при використанні комп’ютерного та мультимедійного обладнання кабінету інформатики (розклад уроків, підготовка комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, обов’язкова присутність завідувача КІІКТ, техніка безпеки та гігієна праці школярів під час роботи за комп’ютером тощо). Організаційні і технічні ускладнення при використанні обладнання кабінету інформатики

§     Недостатня кількість якісного прикладного програмного забезпечення для підтримки навчання математики. Недостатня кількість якісного ППЗ

§     Відсутність методики застосування ІКТ на уроках математики. Відсутність методики застосування ІКТ

§     Відсутність єдиного освітнього цифрового середовища для загальноосвітніх навчальних закладів держави. Відсутність єдиного освітнього цифрового середовища

§     Вивчення інформатики в школах починається запізно – лише з 9 класу, тому виникають проблеми підготовленості учнів до роботи за комп’ютером. Недостатній рівень підготовленості учнів до роботи з комп’ютером

Прикладне програмне забезпечення для підтримки навчання з математики

Таблиця 1.

№	Назва	предмет	Клас	Виробник	Рік випуску
1	Педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей «Геометрія, 7-9 класи»	Геометрія	7-9	ЗАТ Мальва	2006
2	Педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей «Алгебра, 7-9 класи»	Алгебра	7-9	Херсонський Державний Університет	2006

Беззаперечними засобами інтенсифікації навчально-виховного процесу є інструментальні середовища (для побудови графіків, малюнків, для створення тестів тощо) - програми вільного некомерційного використання, зібрані мною і наведені таблиці 2 :

№	Клас	Назва
1.	6-11	ADVANCEDgrapher (для побудови графіків)
2.	7-11	Динамическая геометрия
3.	7-11	Functor
4.	6-11	Математика:5
5.	7-11	Graphics
6.	7-11	GrapWin
7.	10-11	Poly (геом.просторові фігури, розгортки, ПРАВИЛЬНІ МНОГОГР.)
8.	7-11	Чарт
9.	7-11	Flat Graph
10.	7-11	Algebry
11.	7-11	Discriminant
12.	10-11	Gauss
13.	10-11	GaussWin
14.	10-11	Gorner
15.	7-11	InFunction
16.	5-9	Krug
17.	7-9	KvadYr
18.	7-9	Line (тест)
19.	6-9	Sistema_koordinat
20.	5-9	Калькулятор простых дробей
21.	5-9	Математика-сложения обыкновенных дробей
22.	5-9	Игра «Угадай-ка
23.	6-11	Гра Цифри
24.	7-11	Графики
25.	9	Восстановление кв. ур. по корням
26.	5-11	Дії з дробами
27.	6-11	Дії з рац.числами
28.	6-9	Калькулятор дробей
29.	8-11	Квадратное уравнение
30.	7-9	Редактор графиков
31.	5-6	Розкладання на прості множники

Програми-тренажери (вільного некомерційного використання) формують практичні уміння і навички учнів застосування набутих знань У таблиці 3 наведені математичні тренажери.

№	Клас	Назва		Призначення: формування вмінь
1.	5-6	Математичні тренажери для усного рахунку
2.	5-6	Ігрові програми-тренажери
3.	6-11	Отличник v1.0  Тренажёр решения математических заданий.
4.	7-11	Динамическая геометрия
5.	7-11	Functor
6.	6-11	Математика:5
7.	7-11	Graphics
8.	7-11	GrapWin
9.	10-11	Poly (геом.просторові фігури, розгортки, ПРАВИЛЬНІ МНОГОГР.)
10.	5-9	Все вычисления устно n    Натуральные числа n    Сложение десятичных дробей n    Вычитание десятичных дробей n    Умножение десятичных дробей n    Деление десятичных дробей n    Сложение и вычитание дробей с разными знаменателями n    Умножение и деление обыкновенных дробей n    Сложение и вычитание положительных и отрицательных чисел n    Умножение и деление положительных и   отрицательных чисел
11.	7-11	Чарт
12.	7-11	Flat Graph
13.	7-11	Algebry
14.	7-11	Discriminant
15.	10-11	Gauss
16.	10-11	GaussWin
17.	10-11	Gorner
18.	7-11	InFunction
19.	5-9	Krug
20.	7-9	KvadYr
21.	7-9	Line (тест)
22.	6-9	Primer6 (дії з дес.. дробами)
23.	6-9	Sistema_koordinat
24.	5-9	Математика –тренажер арифм.действий
25.	8-9	Математика-тренажер извлечения кв.корня
26.	5-9	Математика-тренажер деления
27.	7-11	Математика-тренажер графиков корд.плоскости
28.	5-9	Математика-сложения обыкновенных дробей
29.	5-9	Тренажер действия с десятичными дробями
30.	8-11	Тренажер по квадратным уравнениям
31.	5-9	Игра «Угадай-ка»
32.	6-11	Гра Цифри
33.	9	Арифметична прогресія
34.	7-11	Графики
35.	9	Восстановление кв. ур. по корням
36.	5-11	Дії з дробами
37.	6-11	Дії з рац.числами
38.	6-9	Калькулятор дробей
39.	8-11	Квадратное уравнение
40.	7-9	Редактор графиков
41.	5-6	Розкладання на прості множники
42.	5-6	Таблиця множення

Додаток № 9

Шляхи та методи формування мотивації навчання на уроках математики

Для зростання мотивації

§ упроваджую інтерактивні форми і методи роботи;

§ використовую елементи проблемного навчання; евристичні бесіди; методи порівняння, аналогії, аналізу життєвих ситуацій;

§ практикую проведення нестандартних уроків (урок-гра, урок-лекція, урок-подорож…);

§ використовую наочність, мультимедійні презентації, історичний матеріал;

§ створюю ситуації успіху, зацікавленості.

Додаток № 10

                  Форми позакласної роботи

§Математичні аукціони, лото;

§ математичні бої;

§ КВК, вікторини;

§ математичні казки;

§ презентації;

§ реферати, газети;

§ математичні вечори;

§ Що? Де? Коли?

§ кросворди, судоку;

§ Гра «Найрозумніший»